Ви маєте право робити перерви під час робочого дня. Закон про тривалість робочого дня і колективні договори визначають мінімальну тривалість перерв. Роботодавець зобов’язаний дотримуватися положень про перерви і періоди відпочинку, викладені в Законі про тривалість робочого дня і колективному договорі.
Періоди праці та відпочинку молодих працівників відрізняються від періодів праці та відпочинку дорослих. Молодий працівник – це працівник віком до 18 років. Оскільки тривалість робочого часу та відпочинку залежить від віку молодого працівника, правила, що застосовуються до працівників віком 13-14 років, частково відрізняються від правил, що застосовуються до працівників віком 15-17 років.
Оновлено 28.02.2025
«Щотижневий вільний час» означає, що Ви маєте право на більш тривалий відпочинок між робочими змінами один раз на тиждень. Зазвичай щотижневий вільний час становить не менше 35 годин. Іноді час може бути коротшим, але завжди повинен становити не менше 24 годин.
Роботодавець не має права турбувати Вас під час Вашого щотижневого вільного часу, що означає, що Вас не можна просити працювати в цей час. По можливості, вихідний день повинен потрапляти на неділю.
Щоденний період відпочинку означає, що Ви маєте право на відпочинок між змінами, як правило, протягом не менше 11 годин. При роботі протягом певного періоду тривалість щоденного відпочинку становить не менше 9 годин.
Коротка перерва зазвичай триває 10-15 хвилин. Як правило, Ви також маєте право на коротку перерву, якщо Ваша зміна триває менше 6 годин. Коротка перерва є частиною Вашого робочого часу, а це означає, що Вам заплатять за цей час.
Обідня перерва – це перерва під час робочого дня, що дозволяє поїсти і відпочити. Якщо Ваша зміна триває не менше 6 годин, Ви маєте право на обідню перерву тривалістю не менше півгодини (30 хвилин).
Як правило, зміни тривалістю менше 6 годин не включають перерву на прийом їжі. Обідня перерва, як правило, не зараховується в робочий час, а це означає, що протягом усього періоду вона не оплачується.
