Робочий час

Робочий час – це час, який Ви проводите за роботою або в розпорядженні свого роботодавця. Як правило, час, витрачений на дорогу між будинком і робочим місцем, не вважається робочим часом.

У різних галузях різний робочий час. Відповідно до закону тривалість робочого дня не може перевищувати 8 годин на день і 40 годин на тиждень. Скорочений робочий день зазвичай обумовлюється в колективних договорах.

Ви можете працювати більше 8 годин з ініціативи Вашого роботодавця, але працівник обов’язково повинен дати на це свою згоду.

Графік роботи

Роботодавець повинен підготувати графік роботи. У графіку повинна міститися наступна інформація:

коли починається зміна (день і час)
коли закінчується зміна (день і час)
перерви, що включені в робочі дні
який день – вихідний.

Ви маєте право на отримання свого робочого графіка принаймні за 1 тиждень до початку робочого тижня.

Також перевірте, що йдеться у Вашому колективному договорі про графік роботи.

Завжди записуйте, коли і скільки годин Ви пропрацювали. Також збережіть графік роботи, наданий Вашим роботодавцем. Ви можете сфотографувати його, наприклад, за допомогою свого мобільного телефону.

Важливо вести свій власний облік робочого часу. Таким чином, Ви можете перевірити, чи правильно виплачена Ваша заробітна плата. Якщо у Вас виникли будь-які розбіжності з Вашим роботодавцем з приводу Вашої заробітної плати або інших питань, пов’язаних з працевлаштуванням, Ваш запис робочого часу є доказом того, скільки годин Ви пропрацювали.

Вихідні дні замість скороченого робочого часу

Наявність вихідних днів замість скороченого робочого дня (pekkaspäivät або työajanlyhennysvapaat фінською мовою) означає, що Вам надається оплачувана відпустка для скорочення Вашого робочого часу з 40 годин, дозволених законом, до більш звичайних в даний час 37,5 годин на тиждень або, при змінній роботі, до 36,25 годин на тиждень. Вихідні дні замість скороченого робочого дня обумовлюються окремо в деяких колективних договорах.

Понаднормовий час

Понаднормова робота охоплює роботу, виконувану на додаток до звичайного робочого часу (8 годин на день). Для понаднормової роботи завжди потрібна згода працівника. Це означає, що Ви не зобов’язані погоджуватися на понаднормову роботу. Крім того, Ви не можете з власної ініціативи продовжувати свій робочий день; ініціатива щодо понаднормової роботи повинна виходити від Вашого роботодавця. Питання про понаднормову роботу повинен, як правило, узгоджуватися з роботодавцем кожен раз окремо і заздалегідь.

Понаднормова робота оплачується більше, ніж звичайна. Відповідно до Закону про тривалість робочого дня, якщо Ви працюєте більше 8 годин на день, ви отримаєте

на 50% більше виплати за перші дві години, відпрацьовані понаднормово
на 100% більше виплати за наступні робочі години, тобто Ваша зарплата збільшується вдвічі.

Якщо Ви працюєте більше 40 годин на тиждень, Ви отримуєте на 50% більше виплати за всі години, які вважаються понаднормовими. Ви також можете домовитися зі своїм роботодавцем про те, що понаднормова робота компенсується як оплачувана відпустка.

В залежності від періоду, для понаднормової роботи існують певні правила. У колективному договорі можна також домовитися про понаднормову роботу.

Робота в нічну зміну

Робота в нічну зміну проводиться з 11 вечора до 6 ранку. Змінна робота часто передбачає, що у Вас також можуть бути нічні зміни. Зазвичай Ви отримуєте надбавку за роботу в нічну зміну в нічний час.

Робота в нічну зміну є більш напруженою, ніж робота в денну зміну, тому Закон про тривалість робочого дня накладає обмеження на роботу в нічну зміну. Робота в нічну зміну дозволяється тільки на конкретних роботах і ситуаціях.

Як правило, робота в нічну зміну заборонена для дітей у віці до 18 років.
Більш докладні інструкції по роботі в нічну зміну можна знайти у Вашому колективному договорі.

Змінна робота і періодична робота

Змінна робота і періодична робота означає, що Ваш робочий час варіюється. Ви можете працювати в різні дні в різний час. Ваші зміни можуть бути ранковими, денними, вечірніми або нічними. Вечірні та нічні надбавки оплачуються за роботу в вечірні та нічні зміни. Інформацію про надбавки можна знайти в колективних договорах.

Нульові трудові договори

Нульові трудові договори – це договори, які не вимагають, щоб Ваш роботодавець пропонував Вам роботу. Якщо у Вашому трудовому договорі зазначено, що робочий час становить 0-20 годин на тиждень, то це нульовий трудовий договір. Якщо Ви працюєте по нуль годин, Ви отримаєте нульову заробітну плату. Зауважте, що якщо роботодавець не пропонує вам ніякої роботи, на Ваше прохання він повинен надати Вам пояснення причин зменшення роботи у письмовій формі.

Якщо роботодавець пропонує Вам нульовий трудовий договір, завжди намагайтеся домовитися про мінімальну кількість годин. При мінімальній кількості годин Вам обов’язково заплатять за ці години, навіть якщо Ваш роботодавець не пропонує роботу протягом цих годин.

Роботодавець не має права пропонувати працівникові нульовий трудовий договір, якщо має фіксовану потребу в робочій силі.

Роботодавець зобов’язаний перевіряти кількість робочих годин, відпрацьованих працівником за нульовим трудовим договором, принаймні кожні 12 місяців. Якщо кількість відпрацьованих працівником робочих годин і потреба роботодавця в робочій силі вказують на те, що мінімальний робочий час працівника можна визначити як більший, слід запропонувати працівникові збільшення мінімального робочого часу.

Нульовий трудовий договір називається nollatuntisopimus або nollatyösopimus на фінскій мові, а також може називатися трудовим договором зі змінним робочим днем (vaihtelevan ajan työsopimus).

Додаткова робота

Додаткова робота – це робота, виконувана на додаток до обсягу роботи, обумовленої в трудовому договорі. Однак тривалість робочого дня не може перевищувати 40 годин на тиждень. Будь-яка додаткова робота повинна оплачуватися як мінімум за тією ж ставкою, що і постійна. Ви також можете домовитися зі своїм роботодавцем про те, що додаткова робота буде компенсуватися як оплачувана відпустка.

Додаткова робота надається з ініціативи роботодавця і завжди вимагає Вашої згоди. Ви можете давати свою згоду на додаткову роботу кожен раз окремо, на певний термін або на невизначений термін. Згода на додаткову роботу також може бути вказана в трудовому договорі, але навіть у цьому випадку Ви маєте право відмовитися від неї з поважної особистої причини в дні, які відзначені як вихідні у Вашому робочому графіку.

Якщо Ви домовилися про ненормований робочий час – наприклад, якщо у Вас трудовий договір з нульовим робочим днем, – роботодавець може доручити Вам виконувати додаткову роботу понад час, зазначений у Вашому робочому графіку, і тільки в тому випадку, якщо Ви кожен раз даєте згоду на додаткову роботу окремо або даєте свою згоду на короткий період часу.

Неповна зайнятість

Неповна зайнятість означає, що Ви працюєте тільки частину робочого дня або частину робочого тижня. При неповній зайнятості роботи менше, ніж при повній зайнятості. Якщо Ви працюєте неповний робочий день, Ви маєте право на додаткову роботу, тобто, якщо Ви захочете, Вам запропонують більше робочих годин, аж до кількості годин розрахованих на повний робочий день. Не слід плутати це з понаднормовою роботою, яка доповнює робочий час при повній зайнятості і за яку виплачується додаткова компенсація.

Якщо Ви хочете відпрацювати більше годин, ніж обумовлено у Вашому договорі, поговоріть зі своїм роботодавцем.

Повна зайнятість

Повна зайнятість означає, що Ви працюєте повний робочий день, як правило, п’ять днів на тиждень. Відповідно до Закону про робочий час, тривалість робочого дня не може перевищувати 8 годин на день і 40 годин на тиждень. Скорочений робочий день зазвичай обумовлюється в колективних договорах.